- вкладник
- -а, ч.Той, хто вносить грошовий вклад; власник цього вкладу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вкладник
Смотреть что такое "вкладник" в других словарях:
вкладник — [ўкла/дниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
вкладник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
банківський — I б анківський а, е. Прикм. до банк I 1). Банківські рахунки. •• Ба/нківська гара/нтія поручительство банка гаранта за виконання грошових зобов язань свого клієнта. Ба/нківська гру/па група інвестиційних дилерів, які беруть на себе індивідуальну… … Український тлумачний словник
вклад — у, ч. 1) Грошова сума, внесена на збереження до ощадної каси або державного банку. || Переведення грошей у менш ліквідну форму для отримання прибутку. •• Безстроко/вий вклад вклад, збереження якого не обмежене заздалегідь встановленим терміном.… … Український тлумачний словник
вкладниця — і. Жін. до вкладник … Український тлумачний словник
депозитор — а, ч. Вкладник депозиту … Український тлумачний словник
інвестор — а, ч. Особа, організація або держава, що робить інвестицію; вкладник. •• Агреси/вний інве/стор покупець цінних паперів, який готовий на ризик заради отримання високих прибутків. Індивідуа/льний інве/стор окрема юридична чи фізична особа, яка… … Український тлумачний словник
командитист — а, ч. Вкладник командитного товариства … Український тлумачний словник
командитний — а, е: •• Команди/тне товари/ство господарче товариство, в якому поряд з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність (комплементарії), є один або декілька учасників вкладників (командитисти), які несуть ризик збитків … Український тлумачний словник
нагляд — у, ч. 1) Дія за знач. наглядати 1), 2). Негласний нагляд. 2) збірн. Група осіб чи органи влади, що наглядають за ким , чим небудь. Міліцейський нагляд. •• Ба/нківський на/гляд а) система економічних і організаційних заходів центрального банку… … Український тлумачний словник
